ПЛАЦЕНТА́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до плаце́нта. Плацентарний газообмін; // Який має плаценту. Плацентарні тварини.
2. у знач. ім. плацента́рні, них, мн. Підклас ссавців, у яких зародок пов’язаний з тілом матері плацентою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 571.