ПЛЕБІСЦИ́Т, у, ч. Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум. Луї Наполеон в умовах терору провів плебісцит (народне голосування), який підтвердив конституцію, що віддавала владу до рук президента на 10 років (Нова іст., 1956, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 573.