ПЛЕСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. плескоті́ти і плескоті́тися і звуки, утворювані цією дією. Новий день, погожий, привітний, підбадьорений плескотінням моря, вступив до палати (Збан., Сеспель, 1961, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 577.