ПЛЕТІ́НКА, и, ж.
1. Плетена сумка для продуктів, дрібних речей тощо; кошик. [Анзорге (плете кошика):] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Л. Укр., IV, 1954, 218); Схопила [Дарина] плетінку з їжею і вибігла з кімнати (Собко, Срібний корабель, 1961, 251).
2. Обплетений лозою, дротом і т. ін. глиняний або скляний посуд. З лютим криком кидались монголи від хати до хати.., розбиваючи діжки і плетінки, розвалюючи печі (Фр., VI, 1951, 94).
3. Оздоба з переплетених певним способом пасом шкіри, стрічок і т. ін. На одязі, пошитому з товстих і важких вовняних матеріалів, прикраси виступають площинами у вигляді аплікацій.., плетінок, китиць (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 14).
4. Різноманітний за формою та розміром виріб з переплетених лозин, пасом шкіри, лика і т. ін., що використовується як тара. Ілля.. вніс цибик .. чаю, запакований у бамбукову плетінку (Багмут, Щасл. день.., 1959, 270).
5. Вид плетіння (у 1 знач.); плетення. Пряма плетінка. Такий узор утворюють набиранням петель на крючок через вертикальні палички не підряд, а через одну (В’язання.., 1957, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 579.