ПЛЕЯ́ДА, и, ж., книжн. Група видатних діячів певної епохи, які пов’язані спільністю поглядів, завдань, напряму. Великий син українського народу, геніальний поет і художник Тарас Григорович Шевченко належить до плеяди тих славних революційних діячів, яких В. І. Ленін назвав нашими попередниками (Наука.., 3, 1961, 11); Плеяда учених; Плеяда письменників; // Група людей за якою-небудь спільною ознакою. Так куди ж іти? В чиновники?.. приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Хотк., І, 1966, 134); Українські оперні театри виховали цілу плеяду талановитих молодих співаків,.. що стали переможцями міжнародних конкурсів та фестивалів (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 581.