ПЛИВ, у, ч., діал. Потік. Час плив своїм пливом (Вовчок, І, 1955, 328).
◊ Збива́ти (зби́ти) з пли́ву див. збива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 581.