ПЛОДОЖЕ́РКА, и, ж. Небезпечний садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин. Широко застосовується в боротьбі з яблуневою плодожеркою накладання ловчих поясів на стовбури і при основі товстих гілок плодових дерев (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 30); — Хотілось би й нам.. штурмувати плодожерку та бур’яни, а доводиться замість того важкі бомбардувальники піднімати в небо. І піднімаємо, бо треба (Гончар, Тронка, 1963, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 589.