ПЛОДОТВО́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. плодотво́рний. Бурхливий розвиток промислового виробництва — яскраве свідчення плодотворності історичних рішень нашої партії (Рад. Укр., 15.IV 1967, 2); Народи СРСР відчувають плодотворність зростаючого обміну матеріальними і духовними багатствами між соціалістичними націями (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 37); Я. Галан відзначався дивовижною працьовитістю, творчою плодотворністю (Мист., 4, 1962, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 590.