ПЛЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Спеціальна посудина для спльовування слини, мокротиння. — Виплюнь сюди! — показав він мені на плювальницю (Сміл., Сашко, 1957, 6); В кутку рукомийник і біла плювальниця (Вільде, Сестри.., 1958, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 597.