Плім’я, м’я, с. = Плем’я. МВ. О. 1862. III. 75). Не сама собою, з отцем, матір’ю, із родом, з плім’ям, з ким тобі Бог дав. Мет. 331.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 196.
Що oзначає слово - "плім'я"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.