ПЛІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до плі́тка2. В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка (Г.-Арт., Байки.., 1958, 80); Червонопері пліточки, колючі окунці час від часу стверджували, що не перевелося ще риб’яче плем’я в дніпровських водах (Збан., Курил. о-ви, 1963, 71); * У порівн. Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула Мов пліточка (Шевч., І, 1963, 359).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 587.