ПОАГІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Агітувати якийсь час. Партгрупорг мимохідь поагітував Гришу Козиря (Ю. Янов., II, 1954, 102); День базарний, народу на майдані безліч, отже Куделя забажав скористатися з нагоди, щоб поагітувати (Кулик, Записки консула, 1958, 47); Незабаром перевибори сільради.. Треба розділити село на кутки і кожному з нас доручити провести роботу, поговорити з селянами, з жінками, поагітувати за наші кандидатури, які нам треба тепер же таки намітити (Мик., II, 1957, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 607.