ПОБАЗАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідше ПОБАЗАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Базарувати якийсь час. Поки ремонтники робили своє діло, пасажири, яким вже набридли дерев’яні нари у товарних вагонах, вийшли побазарувати (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 236); Жаль, що сьогодні не було часу побазарювати (Збан., Переджнив’я, 1960, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 608.