ПОБГА́ТИСЯ, а́ється. Док. до бга́тися 1, 2. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося (Сл. Гр.); Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками (Н.-Лев., II, 1956, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 610.