ПОБЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бешкетувати якийсь час. Гутман плентається позаду, похмурий, як ніч. Він добре сьогодні побешкетував у пивній, ледве вдалося його втихомирити (Кол., На фронті.., 1959, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 611.