ПОБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док.
1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); — Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, — жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.., 1958, 133); // Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. Кричить [Еней] — Чи ви осатаніли! Адже ми розмир утвердили. Ми з Турном поб’ємось одні (Котл., І, 1952, 284).
2. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. — Ну, прощавай же, серденько Оксано! Десь на степах з татарвою поб’юся, А до тебе таки, мила, вернуся! (Щог., Поезії, 1958, 343); — В штрафну роту! — сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. — Хоч три дні поб’юсь! (Довж., І, 1958, 284).
3. перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі. На всі сторони кидається [Хведір], то шевцем би він зробився, то столяром би став. Накупе [накупить] струменту, поб’ється тиждень-другий та й кине (Мирний, III, 1954, 411); // Намагатися подолати, перебороти щось, не піддаватися чому-небудь якийсь час. Вилізай, поки мога ще, з твані, Поки волос не влитий сріблом… В інваліди ти трапив зарані, Не побившись і разу зі злом (Граб., І, 1959, 441).
4. Розбитися, розколотися на шматки. Посуд побився, хліб викотивсь на брук (Довж., І, 1958, 55).
5. Зазнати пошкоджень від ударів, поштовхів і т. ін. Ті груші побились, потовклись та напустили .. соку (Коцюб., III, 1956, 137); // Упавши або вдарившись об що-небудь, забитися. Дуже мені прикро, що ти знов впала та побилась (Коцюб., III, 1956, 408); // Стоптатися, зноситися (про взуття). Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб’ються черевики, Надіну чоботи (Укр.. лір. пісні, 1958, 628); // Зіпсуватися, стати несправним від ударів, поштовхів і т. ін. — Ще мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286).
6. Битися (у 1 знач.) якийсь час.
◊ Поби́тися об (у) закла́д див. закла́д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 613.