ПОБЛИ́ЖЧЕ, присл., розм. Трохи ближче. Воза поставив [Семен] поближче до глини (Хотк., І, 1966, 127); Боєць дав коротку чергу і підповз поближче до Рудя (Голов., Тополя.., 1965, 329); Мені захотілося поближче на нього роздивитися (Ю. Янов., II, 1958, 89); — Припусти його до себе поближче. Він певно почне подарки тобі дарувати (Мирний, IV, 1955, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 619.