ПОБОЙОВИ́СЬКО, а, с., діал. Побоїще. Копають [люди] ями і ховають в них кістки, знайдені на давнім побойовиську (Л. Укр., II, 1951, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 622.