ПОБОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, док. Боротися якийсь час. Германові добре та любо побігати надворі з.. хлопцями, покричати, поборотися (Фр., VIII, 1952, 341); — Так тоді ж давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Тют., Вир, 1964, 235); Тяжко, батьку, Жити з ворогами! Поборовся б і я, може, Якби малось сили (Шевч., І, 1963, 63); Поборовся б з Вашою слабістю, щоб ви мені і кахикнуть не сміли. Та ба! Я сам ледве дихаю (Коцюб., III, 1956, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 623.