Що oзначає слово - "побоїще"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОБО́ЇЩЕ, а, с.

1. заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. Обидві армії стояли На тих межах, що показали;.. Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (Котл., І, 1952, 282); Льодове побоїще спинило наступ німецьких рицарів на нашу країну і врятувало її від долі Лівонії (Іст. СРСР, І, 1956, 87).

2. Місце битви. Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві.., — на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (Гончар, II, 1959, 444).

3. розм. Жорстока, запекла бійка. Ці страшні побоїща закінчувалися десь аж надвечір, проте завжди щасливо. Всі виявлялись цілі і живі, тільки довго і важко хакали від внутрішнього огню (Довж., Зач. Десна, 1957, 492).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 622.