ПОБРАТИ́МСЬКИЙ, а, е, рідко. Прикм. до побрати́м. — Виростеш, Мартинку, козаком станеш. Таку хіба шаблю вчепиш до бока! Наливайкову, побратимську… (Ле, Побратими, 1954, 3); Звелися в руках побратимські нагани, Та враз Лизавета в Струка на руці Повисла, гукнувши: — Спинись, отамане! (Перв., II, 1958, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 625.