ПОБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Брикатися якийсь час; // Побавитися. Замість того, щоб длубатися в цій важкій австрійській землі, хлопець волів би краще пройтися на руках по вогневій, побрикатися з товаришами або, задерши голову, гайнути лісом (Гончар, III, 1959, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 626.