ПОБРИ́НЬКУВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. побри́нькувати і звуки, утворювані цією дією. Вночі [Улас] спав як убитий, не чуючи.. мелодійного побринькування гітари в теплі серпневі ночі (Тют., Вир, 1964, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 626.