ПОБРЯ́ЗКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. побря́зкувати і звуки, утворювані цією дією. Орися віджимає [білизну], коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Тют., Вир, 1964, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 627.