ПОБУДИ́ТИ 1 див. побуджа́ти.
ПОБУДИ́ТИ2, буджу́, бу́диш, док., перех., до чого або з інфін., діал. Спонукати. Побудити до сміху.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 628.