Що oзначає слово - "побутуючий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОБУТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до побутува́ти. Реалізм професіональної музики.. великою мірою базується на глибокому осягненні композитором типових інтонацій народної музики, узагальненні характерних, широко побутуючих у народі музичних інтонацій (Мист., 6, 1955, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 630.