ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ується, недок., ПОБІ́ЛЬШИТИСЯ, шиться, док., розм.
1. Ставати більшим за кількістю, величиною, об’ємом і т. ін. Майже щороку матеріал до біографії Шевченка побільшується споминами про життя нашого поета (Коцюб., III, 1956, 46); Його господарство почало побільшуватися. Рискалі, сапи, тачки… Не було дня, щоб не приніс чогось до хати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 42); Коли поставили в місті дім і гандель [торгівля] чоловіка побільшився, то вона не могла вже на довгий час хати лишати й займатися перепродажею (Кобр., Вибр., 1954, 70).
2. Ставати більшим за ступенем, силою, інтенсивністю вияву; посилюватися. Тривога за мужа і неспокій, викликаний Юльциним білетом, побільшувалися раз у раз (Фр., VI, 1951, 437); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина (Гончар, Тронка, 1963, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 618.