Побірати, ра́ю, єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 204.
Що oзначає слово - "побірати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.