ПОВГРУЗА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Вгрузнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Стоять [лелеки] черідкою, повгрузали в розталь, — замерзнуть (Ю. Янов., І, 1954, 28); Тички повгрузали в землю і, здавалось, от-от тріснуть під вагою важкого винограду (Досв., Вибр., 1959, 422); Присадкуваті руді мазанки повгрузали в землю (Гончар, Таврія, 1952, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 636.