ПОВЕДІ́НКА, и, ж.
1. Сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Тют., Вир, 1964, 504); Комуніст повинен всією своєю поведінкою на виробництві, в громадському і особистому житті показувати високі зразки боротьби за розвиток і зміцнення комуністичних відносин (Програма КПРС, 1961, 122); // Певні дії, вчинки взагалі. Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Ле, Право.., 1957, 11); — Як сповідач, кажу тобі, пане: сідай і вислухай мене спокійно, бо від твоєї необміркованої поведінки може похитнутися справа святої церкви і навіть республіки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 25); * Образно. Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (Собко, Біле полум’я, 1952, 247); // Уміння поводити себе відповідно до встановлених правил. Його не злякались. Більше того, йому нагадали про норми поведінки, обов’язкової й для головного інженера (Шовк., Інженери, 1956, 335); Оцінка з поведінки; // Реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось. Поведінка майже всіх тварин залежить у тій чи іншій мірі від погоди (Наука.., 7, 1956, 24).
◊ Жі́нка легко́ї поведі́нки — повія. В ті роки (1926 — 1928) було ще в місті безробіття, часом блукали вулицями та прогулювалися на майданах жінки легкої поведінки (С. Ол., З книги.., 1968, 46).
2. Функціонування (автоматичних пристроїв). Теорія поведінки автоматів.
3. розм. Те саме, що зви́чай 2. [Юхим:] Не соромся, молодице, в нас така поведінка: чи роблять, чи не роблять, а більше того, що цілуються (Вас., III, 1960, 80).
4. заст. Мода. [X у с а:] Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на за́чіски (Л. Укр., III, 1952, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 637.