ПОВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до повели́тель. Мужчина безперервно літає перед нею.., кидаючись до стіп своєї вродливої повелительки (Фр., VI, 1951, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 638.