ПОВЕРХО́ВНИЙ, а, е, діал. Поверховий (див. поверхо́вий2 2). Лена.. весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна у всьому (Л. Укр., III, 1952, 718); Я з ним [професором Огоновським] познайомився в його домі. Була то поверховна знайомість, що не справила на мене особливо вражіння (Сам., II, 1958, 396).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 644.