ПОВЕРХОВО́ДИТИ, джу, диш, док. Верховодити якийсь час. Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці (Кв.-Осн., II, 1956, 400).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 644.