ПОВЕ́РХУ, присл., рідко. Те саме, що пове́рх 1; зверху. Дві скелі створили печеру… Тут тихо… Поверху навскоси сипле піщаний дощ… (Досв., Гюлле, 1961, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 644.