ПОВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Веслуючи, попрямувати куди-небудь. Дівчина сіла в човен і повеслувала в холодну збурену ніч (Кочура, Родина.., 1962, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 645.