ПОВИВ’Я́ЗУВАТИ1, ую, уєш, док., перех.
1. Вив’язати звідкись усе або багато чого-небудь. Повив’язувати з вузлика пиріжки.
2. Обгорнувши чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв’язати кінці (у великій кількості). Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив’язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила (Мирний, II, 1954, 46).
3. Зв’язати все або багато чого-небудь на якійсь ділянці скрізь або в багатьох місцях (скошений хліб і т. ін.).
ПОВИВ’Я́ЗУВАТИ2, ую, уєш, док., перех. Виготовити в’язанням усе або багато чого-небудь. Повив’язувати шкарпетки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 650.