ПОВИКО́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викохати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Дідові стало жалко покидати тую хату, де він вік ізвікував,.. дітей повикохував (Гр., II, 1963, 459).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 653.