ПОВИЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док.
1. Прокльовуючи шкаралупу, вийти з яйця (про всіх або багатьох птахів). [Старшина:] У наших бабів гуси ще тільки починають нестись, а в вас вже й гусенята повилуплювались (Кроп., II, 1958, 258); // перен., зневажл. Народитися (про всіх або багатьох). [Митрофан:] Тепер.. такі катюги повилуплювались, що нівечать сердешну худобу, аж душа болить! (Кроп., II, 1958, 143).
2. розм. Широко розкритися (про очі всіх або багатьох); // Дивитися на кого-, що-небудь, широко розкривши очі (про всіх або багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 655.