ПОВИО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Надворі весна, люди вже давно повиорювали поля і обсіялися (Речм., Весн. грози, 1961, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 656.