ПОВИСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́ємося, я́єтеся, док. Виставитися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Щелепи гостро повиставлялися з-під сухої жовтої шкури (Мирний, І, 1954, 338); Де-не-де зеленкуваті скрекотні, повиставлявшись попід берегом з баговиння, вигріваються на сонці (Юхвід, Оля, 1959, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 661.