ПОВИСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОВИСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Вистромити все або багато чого-небудь. Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (Н.-Лев., IV, 1956, 289); Олена й Андрійко повистромляли голови з печі та так радісно дивляться (Тесл., З книги життя, 1949, 34); Він підійшов до ліжка і позакривав їм турботливо.. ноги, що повистромляли вони під час сну (Турч., Зорі.., 1950, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 661.