ПОВИТО́ЧУВАТИ 1, ую, уєш, док., перех.
1. Виготовити виточуванням усе або багато чого-небудь. Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296).
2. Вигострити все або багато чого-небудь.
3. Вигризаючи, виїдаючи, вирізуючи або вибиваючи, зробити в чому-небудь заглибини, виїмки в багатьох місцях.
ПОВИТО́ЧУВАТИ2, ую, уєш, док., перех. Поволі вицідити, випустити всю рідину з вузького отвору з усіх або багатьох посудин. Прокоповичка повиточувала з барилець усі наливки, які були в неї в льоху (Н.-Лев., III, 1956, 74); // Поступово ви́сипати що-небудь сипке (все до решти) через невеликий отвір. Уродив мак.. Давай баба ізрізать головки зверху. Зірвала головки, подавила, мак повиточувала (Укр.. казки, легенди.., 1957, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 663.