ПОВИТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Витрясти все або багато чого-небудь. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу (Фр., III, 1950, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 663.