ПОВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Вихопитися (про всіх або багатьох). Сонечко пригріло, так воно й тепленько: от вони і повихоплювались без свиток, в самих баєвих червоних юпках (Кв.-Осн., II, 1956, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 665.