ПОВИШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вишукати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. — І де оце молоде покоління понабиралось.. модної нервовості? Чи воно повишукувало її в книжках, чи в лексиконах? (Н.-Лев., IV, 1956, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 665.