ПОВЛЯГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Улягтися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Як тільки повлягалися на сон, озвався Іван Щасний: — Ну, хто сьогодні розкаже яку історію? (Збан., Єдина, 1959, 128); Вибившись з сил, живими колодами повлягалися [військовополонені] на підлозі «салону смерті» [концтабору] (Коз., Гарячі руки, 1960, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 680.