ПОВЛІТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Влетіти (про всіх або багатьох). Ельфи повлітали знов у квітки (Л. Укр., III, 1952, 489).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 680.