ПОВНОМЕТРА́ЖНИЙ, а, е. Який має достатній метраж для демонстрування протягом одного сеансу нормальної тривалості (про кінофільм). Щоб глибше показати в кіномистецтві характери й образи радянських людей.., треба було звернутись до великої форми, перейти від короткометражних фільмів до повнометражних (Укр.. кіномист., III, 1959, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 685.