ПОВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док. Вовтузитися якийсь час. Щоб нагнути деревце додолу, бо інакше не можна було обірвати ягід, — треба було довго пововтузитись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 687.