ПОВОЄ́ННИЙ, а, е. Те саме, що післявоє́нний. Почалася звичайна в повоєнних часах розмова; невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (Мак., Вибр., 1956, 381); Скільки люди натерпілись, особливо за отих перших повоєнних років! (Оров., Зел. повінь, 1961, 45); Повоєнне життя.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 689.